Починаючи з 2010 року кількість «єдинорогів» — стартапів вартістю в мільярд — щороку потроюється. Ми запускаємо огляд, у якому стежимо за найпомітнішими проєктами й намагаємося передбачити їхню долю: це буде черговий «Uber для X» чи справжній крок у майбутнє? У першому випуску — чотири історії: голландська доставка продуктів, скринінг аутизму, автоматизація вантажних перевезень і локальна соцмережа з оплатою комунальних послуг.
Навіщо цей огляд
Ринок стартапів росте швидше, ніж встигаєш за ним стежити, і більшість гучних анонсів за півроку забувається. Нам цікаво інше: розібрати логіку проєкту — що саме він робить інакше за попередників і чому це має спрацювати. Тому в кожному випуску ми беремо кілька проєктів і дивимося не на розмір раунду, а на конструкцію бізнесу.
Стартап №1. Picnic: продукти з власного складу
Голландський Picnic — це купівля продуктів та іншого базового асортименту супермаркетів.

Європейські стартапи рідко стають законодавцями мод — зазвичай це або клони, або володарі якихось дуже вузьких ніш. Голландський Picnic намагається бути винятком. Завдання, яке він розв'язує, — одне з найбазовіших для будь-якої людини, повз яке не може пройти ніхто.
Серед онлайн-сервісів у світі є два способи розв'язати це завдання, і обидва, загалом, не стали глобально успішними.
Кур'єр із чужого магазину
Instacart і численні клони купують товари у звичайних магазинах і доносять до ваших дверей. Це відносно легко в організації: не треба робити своїх складів, не треба керувати залишками. Але такий підхід системно дорогий — хтось має оплатити всі витрати магазину, а потім ще й доставку.
Власний склад
«Утконос» і тисячі супермаркетів із власними кур'єрськими службами. У них усе по-справжньому: свої оптові постачальники, свої розподільчі центри, доставка їде до користувача зі свого складу без проміжних прошарків.
У теорії другий варіант має бути дешевшим або маржинальнішим за традиційний магазин, адже на шляху товару немає зайвої проміжної ланки. Але на практиці впоратися з усіма складнощами логістики й бути прибутковим у великому масштабі вдалося, здається, лише англійському Ocado.
- Дешева доставка. Щоб модель із власним складом була прибутковою і привабливою для користувача, доставка має бути дешевою.
- Багато користувачів. Щоб доставка була дешевою, користувачів має бути багато — одна вантажівка везе багато товарів, що їдуть поруч.
- Багато грошей на маркетинг. Щоб користувачів було багато, треба витратити багато грошей на рекламу.
До цього місця в міркуваннях доходили всі — і тут траплялися велетенські раунди, яких усе одно не вистачало.

Picnic же замість величезних грошей запустився на маленькій території. Він і від початку голландський, а не китайський, але пішов не в Амстердам, а в Амерсфорт зі 145 тисячами жителів. Там грошей на рекламу вистачило, користувачів стало багато, вантажівки з доставкою поїхали ідеальними маршрутами, орієнтуючись на географію, а не на конкретні адреси, будь-яке замовлення стало їм по дорозі — і економіка зійшлася. Користувачам пропонують хороші ціни, безкоштовну доставку наступного дня з вікном в одну годину та мінімальний чек у 25 євро — чудова пропозиція порівняно з чим завгодно, а Picnic при цьому отримує прибуток з кожного замовлення.
Тестування в Амерсфорті та кількох містах меншого масштабу зайняло півтора року. Після цього — на основі робочої моделі та вміння виходити на нові території — Picnic нещодавно підняв раунд на всю Голландію: 100 мільйонів євро. Рекорд усіх часів і народів.
У будь-якому разі, якщо подивитися на масштаб країни, число величезне: перерахувавши за співвідношенням ВВП, для США отримаємо два з половиною мільярди у звичних за географією стартапах. Uber зрештою підняв більше, але на весь світ, а не на Голландію, і за вісім років, а не за півтора.
Синхронні ідеї
До речі, синхронні ідеї так само актуальні в наш час, як і за часів Ломоносова й Лавуазьє, які відкрили один і той самий закон незалежно один від одного. Візуальна стилістика й кольорова гама сайту Picnic напрочуд перегукується з Maxi.az — розробленим нами проєктом азербайджанського інтернет-магазину. Такі різні народи й ментальності — і настільки схоже бачення візуалізації своїх ідей.
Стартап №2. Cognoa: скринінг дитячих психічних захворювань
Американський стартап Cognoa спрямований на скринінг дитячих психічних захворювань, насамперед — аутизму. Механіка максимально проста.

- Анкета. Хтось із батьків завантажує застосунок і отримує 15 запитань.
- Аналіз. Розумні алгоритми на великих даних аналізують відповіді й виносять один із двох вердиктів: «здоровий» або «трохи тривожно».
- Відео. У другому випадку Cognoa просить завантажити відео дитини у звичайній обстановці — для подальшої діагностики вже за участі звичайних живих лікарів.
- Направлення. А далі, у найгіршому випадку, може бути порада: до очного фахівця, і негайно.
Про точність і ефективність усього цього процесу судити важко — FDA принаймні поки що цей застосунок не сертифікувало. З іншого боку, якщо хибнонегативні результати викручені в нуль, а хибнопозитивних не більше ніж 50% — а це явно можливо, — то виходить, що вони заспокоюють половину тривожних батьків. Не так уже й погано за п'ять хвилин анкети та відеозйомки.
Доступ до застосунку продають через HR-відділи великих компаній для їхніх співробітників — окрема людина купити його не може за всього бажання. За три роки життя стартап протестував близько трьохсот тисяч дітей. Інвестицій підняв одинадцять з половиною мільйонів доларів і хоче на ці гроші таки пройти FDA.
Стартап №3. Turvo: єдиний софт для всіх, хто возить вантажі
Таксі — послуга проста й стандартизована. Користуючись цією простотою, Uber і подібні до нього сервіси зробили в ній кілька різних проривів, і абсолютно різні проєкти можуть називати себе «Uber для X».
- Маркетплейс прямих виконавців без компаній-прошарків — «Uber для X».
- Мобільний застосунок з однією кнопкою замість складного замовлення — «Uber для X».
- Використання нелегалів у ліцензованій діяльності — теж «Uber для X».
Turvo себе так не називає, але він — ще одна варіація «Uber для комерційних перевезень». Його ідея — автоматизація всіх, хто пов'язаний із перевезеннями, на єдиному софті, щоб дані між замовниками та виконавцями передавалися автоматично, а не електронною поштою, та ще й щоб усі спілкувалися в чаті на єдиній платформі. Принада нинішніх таксі-застосунків же і в тому, що водій та пасажир користуються одним софтом: він там кнопку натиснув — у мене тут гроші одразу списалися.
В ідеальному світі Turvo їхній софт має бути встановлений у всіх учасників ланцюжка перевезення — від водія вантажівки до менеджера з логістики в компанії-замовнику. У підсумку той бачитиме онлайн, де саме його вантаж, а водій за потреби уточнить щось одразу в потрібної людини, оминаючи п'яток проміжних ланок. Робота в усіх піде швидше, грошей усі зароблять більше, ну і автоматизаторам їхня частка дістанеться — за свій софт вони беруть справді відсоток від вартості, а не фіксовану підписку.
Просувається Turvo згори вниз, через замовників: їм пояснюють, як усе буде зручно, а ті вже підсаджують на систему своїх підрядників по ланцюжку, щоб справді стало зручно. Нинішнє поширення сервісу дуже слабке, буквально кілька компаній, але й грошей на просування поки майже не витрачали — перший серйозний раунд інвестицій, 25 мільйонів доларів, отримали пару місяців тому.
Стартап №4. NeighBro: локальна соцмережа з оплатою комуналки
У всіх країнах світу власники квартир платять величезні гроші за комунальні послуги — і чимало стартаперів не проти отримувати з цих платежів свою комісію. Один із таких проєктів — NeighBro, ізраїльський застосунок із російськомовними засновниками.
Стартап поки що ранній: грошей не піднімав, зараз шукає seed, користувачів зовсім мало, виручка майже тестова. Про великі успіхи довелося б говорити в майбутньому часі, тому поки що — про ідеї та гіпотези.
Принада, на яку планують залучати користувачів, — локальна соціальна мережа: опитування, новини, просте спілкування, по суті — красива заміна чату в месенджері для мешканців будинку. Ну а десь поруч із читанням стрічки — кнопка для оплати щомісячного рахунку: комісія менша за відсоток, чому б і не заплатити у зручному місці? Поки що через NeighBro проходить лише оплата «за обслуговування» — це маленька частина всього ЖКГ, але планують додати і світло, і воду, і податок, на які в Ізраїлі припадає основна сума.
Канал розповіді мешканцям про їхнє потенційне щастя — «ваад байти», ізраїльський аналог голів об'єднань співвласників у будинках і під'їздах. Застосунок частково автоматизує їхню нелегку роботу — вони й бухгалтер, і кур'єр, і адміністратор, і координатор ремонтів — і не бере від них натомість нічого, тож має їм подобатися.
Інший інструмент залучення — певна гейміфікація процесу.
- П'ять активних користувачів у будинку — і вам прийде вхідний килимок від IKEA.
- Двадцять активних користувачів — і представники компанії Phillips запропонують тримісячну заміну лампочок у під'їзді та знижку 20% на свою продукцію.
У світлому майбутньому, крім відсотків від платежів, заробляти можна на тій чи іншій формі реклами, а в ще більш далекому та світлому — вийти на ринки Європи та США. Seed таки шукають, дивись — і знайдуть.
Що з цього всього
Чотири проєкти з різних кінців світу, чотири зовсім різні стадії й чотири різні способи заробляти. Коротко — в одній таблиці.
| Стартап | Країна | Що робить | Інвестиції |
|---|---|---|---|
| Picnic | Голландія | Купівля продуктів і базового асортименту супермаркетів із власного складу | 100 млн € |
| Cognoa | США | Скринінг дитячих психічних захворювань, насамперед аутизму | 11,5 млн $ |
| Turvo | США та Індія | Автоматизація на єдиному софті всіх, хто пов'язаний із перевезеннями | 25 млн $ |
| NeighBro | Ізраїль | Локальна соціальна мережа з оплатою комунальних послуг | шукає seed |
Пишіть нам про свої враження, діліться думкою з нашими читачами та надсилайте посилання на стартапи, які хочете побачити в наших випусках. До наступного ревю!Редакція ANIART
Тексти за матеріалами сторінки Gornal у Facebook.
